Цікаво, одному мені здалася знайомою лялька у восьмому епізоді Кредита зомбі (Zombie Loan) ?


Ось, Бліч, 197 епізод:

Вчора на мене серед білого дня напали цигани. Схопили мене за руку, в якій я тримав пляшку "живчика".
Відбився без втрат.

Як мені сказали, це все через те, що в мене привiтне обличчя. Що за пиздець, чому мені потрібно робити похмуре чи зле
обличчя? Щоб мене цигани не чіпали?

Не згоден.

Вирішив скористуватися калькулятором тарифів від МТС та зрозумів, що підключатися до них мені не вигідно...

Зараз, коли мені доводиться працювати і вдома, я часто згадую ті вільні часи, які в мене були тижні три тому...
Теплі спогади...

Сьогодні спав лише 3 години, але прокинувся я досить непогано. Прийняв душ, зібрався на роботу...
Навіть зараз, я відчуваю якусь бадьорість. 

Зазвичай, я сплю десь 8 годин і вранці відчуваю себе не дуже бадьоро. Можливо, настав час змінювати розклад?

Щось таке трапилося, що важко навіть зібрати думки у купу. Адже, коли щось трапляється – це вже добре.

Сьогодні, на виході з метро почув у розмові двох чоловіків слова: "Вчера было время разбрасывать".
Я одразу впізнав їх. Це ж з історії Своевременность Ежи и Петруччо.

Від цього стало дивно. І, навіть приємно...

Вчора, після роботи, вирішив подивитися якесь нове аніме. Після Chaos;Head нічого нового не дивився, дуже вразило.

Мій вибір впав на Zombie Loan. Подивився вже 4 серії, непогано, адже зомбі + юрі – це ковайно ^_^'.

Сьогодні мені снилося, що я мав намалювати картину під вірш Пушкіна.
А коли я намалював, мені здалося, що це дуже сучнасно і зовсім не підходить до вірша.
///Доречі, це був конкурс\\\
І тоді, я вирішив написати вірша до малюнка з таким самим розміром, як у вірша Пушкіна, до якого я малював.

Ну і склав. І навіть надіслав все це. Зайняв третє місце. Чомусь засмутився...

Відкрив для себе світ аудіокнижок. Це дійсно зручна річ!
Взагалі, за все життя я прочитав до кінця десь 5-6 книжок,  шкодував свого часу.

Але я зрузумів, що кожного дня марную цілих 3 години свого вільного часу на дорогу.
Якщо підсумувати це:

15 годин на тиждень,
2,5 доби на місяць,
1 місяц на рік!

Це жахливо. Адже можна використати їх більш ефективно. 
Мені не зручно тягатися з книгами у транспорті, а читати за маленького екрану – важко.

Аудиокнига – досить гідна заміна. Я проїхав всього два рази: вчора увечорі та сьогодні вранці,
а наздобув вже багато цікавих та корисних думок.

Залишилася проблема підбору літератури, так конвертація її до формата плеєра.

Тиждень тому я вже ходив по вулицям та думав, ну ось і весна незабаром.
А останні два дні мене в цому якось заспокоїли. Навіть в січні трактором не збирали сніг під домом ))

В мене вдома з листопада не було інету. Якось поперше я навіть радів. Відпочивал від нього. Якось вистачало його на роботі.
Але з часом його стало дуже невистачать. А тут ще й робота...

Довго я шукав якісь варіанти, але марно. Окрім Волі з боргом у пів тисячи чи ОГО, який неможна провести через блокератор
нічого не знайшлось. Жодної мережі. Шкода. Як це так: столиця! адже нема гідної альтернативи. І не сказати, що я
мешкаю в жопі, є і гірщі місця, але і там є інет.

Ось так я докотився до МТС. Придбав новий мобільний, який підтримує EDGE, стартовий пакет МТС, та увімкнув собі ГіперАктив.

Подивимося...

Якось так воно трапилося, що я продовжую працювати на минулому робочому мiсцi. Це, напевно, краще, нiж не працювати взагалi, але якось перспективи лякають.

А ще чув, що почалося друкування карток на їжу. О це – це писдець.

Довго чекати не довелося. З другого лютого залишаються четверта частина штату. Відділ розробки більш не потрібен. Залишається один адміністратор. Креатив - не потрібен. Пошук партнерів - не потрібен. Тільки підтримка. 
Все, можно йти на співбесіди.

Перши наслідки кризи мене торкнулися у січні. Мене хоч і залишили працювати (багатьох відправили у відпустку за свій рахунок), адже зарплатню я отримаю лише в обсязі 1/2.
Друга хвиля - питання чим я взагалі займаюся, та вимога закінчити проект до першого лютого. Хоча це абсолютно неможливо: обсяг роботи дуже великий, моїх співробітників, які працювали зі мною над проектом, теж відправили у відпустку.
Я ще в грудні почав цікавитися ринком С++ девелоперів у Київі, адже розумію, що треба активніше шукати, третя хвиля не за горами.

Цікаво, яким був би світ, якщо б люди могли знати думки кожного?.. Щоб кожен мог бачити справжні думки, а не тільки ті, які людина думає зараз.

Вже третю нiч сниться що я лiтаю. Вже можу робити це вiльно. Дуже захоплює...

Вчора додивився аніме Сім самураїв. Таке враження, начебто в мені щось померло...
Але дуже сподобалося. Кінець сумний, але так треба, інакше було б зовсім не те.

Залишилося подивитися фільм Акіри Куросави.

Це я вже давно помітив, але не завжди якось воно працює.
Але цього разу воно спрацювало.
Тільки вчора я знайшов як звуть актрису, що сподабалася,
погуглив, а вже сьогодні я їхав у метро і побачив дівчину, 
яка надзвичайно схожа на неї. Я спершу навіть не повірив,
але роздився уважніше... я не помилився... 
А ще вона вже заміжня.

Ім'я актриси Faye Runaway, і вона, доречі, в минулому році
вийшла заміж. Так що вона більше не в справі...